Powered By Blogger

понедельник, 4 февраля 2013 г.



Про чудеса (дива)
Що таке чудо? Зазвичай люди розуміють це як якусь надприродню подію чи явище, яке неможливо пояснити за допомогою раціональних умовиводів, таких, якими пояснюють всі інші, “природні”, явища.
Дехто з християнських мислителів відносили прояв чудес, описаних в Біблії, до необхідності того часу (1 ст.н.е.) як демонстрацію влади та істинності християнства. Чудеса в їх трактуванні були способом підтвердження істинності проповіді перших апостолів, а тепер, коли християнство набрало розмаху, таке підтвердження не є необхідним. Звісно, дуже схоже на неприкрите виправдання відсутності в сучасній християнській практиці чудес, про які згадує Біблія як про реальність.
З часом та з розвитком людства ставлення до так званих чудес змінюється. Ще століття чи два тому люди б віднесли до розряду чудес звичні для сучасності речі, такі як телефон чи зображення у телевізорі. Хвороби, які колись були невиліковними та смертельнимитепер підлягають лікуванню завдяки розвитку такої науки як медицина. На основі всього цього багато людей роблять висновок, що чудес не існує і що з часом людство досягне таких вершин розвитку, що потреба у вірі в якусь вищу силу, яка звершує чудесане буде необхідною а то й взагалі зникне.
Але чи не є явище вилікування від хвороби, яка свого часу була смертельною, чудом? Адже на той час ліків від цієї хвороби не було. Хтось просто не буде вірити в такі історії, хтось повважає це випадковістю, вирішувати нам.
Чи розвиток людства заперечить існування чудес? Хтось скажетак, тому що наука може пояснити багато таких процесів. Але чи від того, що ми можемо пояснити як працює двигун в сучасному автомобілі автоматично відпадає те уявлення, що хтось цей двигун винайшов і зібрав? Чи не звучить це безглуздо, коли б людина заявила: “я зрозумів як працює компютер у всіх його внутрішніх деталях і можу відтворити це, що означає, що немає ніякого винахідника компютера”?! Звісно, не всі притримуються такої теорії, але цих захисників і фанатів науки багато.
Ми звикли до речей і процесів, які нас оточують і тому не вважаємо їх чимось надприроднім; ми вважаємо їх природніми а все тому, що не маємо куди від них сховатись – вони просто є і нам приходиться згоджуватись з їх існуванням. Люди б не вірили в те, що від простого злиття яйцеклітини і сперматозоїда може уторитись нове розумне життя, якби не звикли до цього і не спостерігали цього чуда всю свою історію. І навіть якщо увінчаються успіхом недосконалі і нахабні спроби відтворити цей процес утворення людського життя (клонування), це нічого не доводить, адже хтось ще до нас вже це явище винайшов і запустив. Це не трактат на захист теїзму; хтось вірить в те, що життя створила сліпа випадковість, хтось, що розумна Істота – вибір за кожним.
Отже, чудесаце не надприродні речі, це так званіприродніречі, до яких ми просто звикли. Ніхто не дивується відрізаному і знову виростаючому волоссю як чуду, але всі б здивувались, якби в людини виросла нога, яку вона втратила внаслідок нещасного випадку. Чому? Тому що до першого явища ми звикли і бачили не один раз, а друге ніколи нам не траплялось. Але це не відкидаєчудесністьяк першого так і другого.